Міліція їхати боїться! Хлопці тримайтесь, — врач «скорой» оказывал помощь пациенту в боевых условиях

Дежуривший 8-9 марта в КГГА врач скорой помощи рассказал о том, в каких условиях приходится спасать человеческие жизни. Пока бригада «скорой» оказывала помощь человеку с огнестрельным ранением в голову, ее обстреливали и забрасывали гранатами неизвестные. Милиция и Станция скорой помощи бездействовали. Там советовали «держаться».

Розпочну з того, що 8-го березня, Анатолій Вершигора – головний лікар Центру медицини катастроф зібрав у себе 6 бригад та повідомив, що з сьогоднішнього вечора бригади ШМД будуть чергувати в медпунктах Майдану з 20:00 до 8:00. Тобто 12 годин. При тому, що водії також всі 12 годин мають сидіти в машинах!

Чергування розпочалось. Багато людей з ГРВІ, а решта — гіпертонічна хвороба та хвороби ШКТ. В 2:30 забігає до медпункту чоловік з криками: «Там вогнепальне поранення! — Де там? — В підвалі. — Несіть сюди. — Не встигнемо, швидко біжіть в підвал!» Щось далі пояснювати озброєній людині в стані афекту було марно і ми змушені були бігти. Забігли в підвал, там хлопець років 25 з вогнепальним пораненням в голову. Почали надавати допомогу: зупинка кровотечі, підготовка до госпіталізації і таке інше. І тут розпочалось найстрашніше… Згадую зі сльозами на очах…розпочалась перестрілка, хтось стріляв по майданівцям, ті по комусь. Летіли гранати начинені саморізами, гайками, болтами, летіли осколки скла. На швидку і пацієнта ніхто не зважав. В когось було бажання втопити цей підвал у крові. Ми відповзли в кімнату, заховались за кутком, вклали пацієнта. Хлопці, що були з нами хутко забарикадували підвал, закрили один існуючий вихід всім, що попадало під руку: диван, шафа і т.і.

Зрозумівши, що ми тут надовго — взялись за стабілізацію стану пацієнта, в якого, нагадаю, було вогнепальне поранення в голову. Подзвонив начальству, у відповідь почув лиш «Міліція їхати боїться! Хлопці тримайтесь». І все, це все що я почув від начальства — тримайтесь. До сраки мені ваше «тримайтесь»!

Підвал поступово заповнювався димом і кров’ю, було взірвано багато гранат. В підвалі не було вікон і не було вентиляції. А цей підвал слугував хімічною лабораторією, де хлопці робили гранати, там зберігався порох, MgSO4, 30% перекис водню, бертолетова сіль і все у великих кількостях. Будь-якої секунди все це разом з нами могло взлетіти у повітря. Було дійсно страшно, але ми боролися за життя нашого пацієнта. Через 40 хвилин, Самооборона, яка, прийшла нам на підмогу, почала розбирати барикаду в проході. Через чорний вхід винесли пацієнта, передали іншій бригаді, госпіталізували. На даний момент хлопець живий.

Тепер все скінчилось, а хто компенсує нам нашу втрату здоров’я, і те що заснути не можемо? Це політична гра. Дехто з начальства станції швидкої медичної допомоги хоче підлизатися до нової влади, піддаючи життя та здоров’я працівників великому ризику. Хоч знають всі, що швидка допомога тримається лиш на одних ентузіастах, які виконують свої обов’язки тільки тому, що їм це подобається, за 1000 грн. в місяць. А оскільки недостача кадрів складає 70%(бо ніхто не хоче так працювати і за такі копійки) одна бригада працює за три.

То в мене декілька питань: Ярош, куди тобі в президенти, якщо ти в КМДА не можеш навести порядок? У цій ситуації цілком винна Самооборона. Якщо це були провокатори, то чому їх не виявили до інциденту?

Про що думає МОЗ та Станція екстреної медичної допомоги, коли посилає своїх працівників в пекло? І що повинно статися, скільки бригад повинно загинути, щоб МОЗ та Станція ШМД почали хоч трошки думати про своїх працівників? І навіть якби нас пристрелили, компенсації точно не було б. Знайшли би помилку в діях керівника бригади, і на цьому закінчили би. Та яка може бути компенсація при заробітній платі в тисячу гривень. Про міліцію взагалі мовчу. Там, як бачимо, працюють одні боягузи.